ENERGY SAFETY GROUP ПРО КЛЮЧОВІ ВИКЛИКИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС УЧАСТІ У МІЖНАРОДНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ В ХАРКОВІ

15–17 квітня 2026 року у Харкові відбулася ІІІ Міжнародна науково-технічна конференція імені В.М. Воєводіна «Проблеми сучасної ядерної енергетики». Подія об’єднала наукову спільноту, представників енергетичних компаній та профільних інституцій навколо ключових викликів розвитку галузі. Захід проходив на базі центру сучасного мистецтва «YermilovCentre» Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, а також у форматі онлайн-сесій.

Конференція була організована Українським ядерним товариством, ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна за підтримки АТ «НАЕК «Енергоатом» і Харківської обласної військової адміністрації. У програмі конференції протягом трьох днів обговорювались питання розвитку ядерно-енергетичного комплексу України, підвищення рівня безпеки та ефективності експлуатації АЕС, поводження з РАВ і ВЯП, а також новітні наукові дослідження у галузі.

Energy Safety Group, яка також виступила партнером заходу і є активним членом ГО УкрЯТ, долучилася до конференції як активний учасник професійної дискусії, представивши власні дослідження у сфері імовірнісного аналізу безпеки, впровадження водневих технологій та аналізу важких аварій на АЕС. Молоді фахівці компанії презентували результати досліджень, що в перспективі можуть бути застосовані на діючих АЕС.

Зокрема, Владислав Морозюк, інженер відділу теплогідравлічного аналізу, представив дослідження, присвячене впливу модифікації моделей поширення коріуму на поведінку системи герметичного огородження в умовах важкої аварії. У виступі було показано результати оновленої моделі для коду MELCOR, яка враховує перенесення хімічного складу розплаву між приміщеннями, зміну температур плавлення та тверднення залежно від хімічного складу, а також сценарії із заклинюванням герметичних дверей шахти реактора на позакорпусній фазі важкої аварії.

Результати розрахунків для сценаріїв повного знеструмлення з діями персоналу підтвердили достатність роботи системи скидання тиску для утримання параметрів у проєктних межах, однак водночас виявили критичну залежність розвитку аварії від умов охолодження розплаву в підреакторній шахті. Окремо було продемонстровано, що стан герметичних дверей суттєво впливає на розтікання коріуму: у разі їх заклинювання відбувається локалізоване проплавлення бетону та подальше поширення розплаву. За результатами дослідження акцентовано необхідність додаткового аналізу товщини шару розплаву та розгляду інженерних рішень, зокрема застосування жертовних або тугоплавких матеріалів.

Денис Гавлічук, провідний інженер групи імовірнісного аналізу, у своєму виступі зосередився на підходах до моделювання вихідної події «Поперечний розрив корпусу реактора» в рамках імовірнісного аналізу безпеки для енергоблоків ВВЕР-1000. Він звернув увагу на те, що традиційний підхід до оцінки цієї події залишається надмірно консервативним: частота події визначається за застарілими даними, а також постулюється, що такий сценарій одразу призводить до важкого пошкодження активної зони.

Водночас, за словами Дениса, зі зниженням ризиків від інших аварій після реалізації заходів з підвищення безпеки, розрив корпусу реактора набуває значно більшого вкладу у загальному профілі ризику і стає одним із домінантних вкладників. Окремо було підкреслено, що використання застарілих підходів і даних при оцінці частоти цієї події може призводити до формального перевищення встановлених критеріїв безпеки для нових енергоблоків. У цьому контексті наголошено на необхідності перегляду підходів, поглибленого аналізу міжнародного досвіду, врахування результатів оцінки імовірності крихкого руйнування корпусу реактора та зменшення надлишкового консерватизму для підвищення якості імовірнісного аналізу безпеки енергоблоків АЕС України.

Анна Топал, інженер R&D групи, у своєму виступі представила результати дослідження впливу експлуатації потенційної водневої станції на імовірнісні показники безпеки енергоблоку №2 Хмельницької АЕС. У роботі було визначено ключові аварійні сценарії впливу на енергоблок, зокрема за допомогою методології HAZID ідентифіковано найбільш критичний — вибух у буферному резервуарі водневої станції, який може призвести до пошкодження відкритого розподільчого пристрою та втрати електропостачання, тим самим ініціалізуючи вихідну подію аварії.

Для оцінки наслідків цей сценарій було консервативно інтегровано в імовірнісну модель енергоблоку як зовнішній екстремальний вплив, з урахуванням специфічних граничних умов. Отримані результати показали, що навіть за консервативних припущень вплив на загальний рівень безпеки є мінімальним і попередньо не призводить до перевищення нормативних критеріїв. Водночас було підкреслено, що подальше уточнення моделей необхідне для зменшення консерватизму та переходу до більш реалістичної оцінки ризиків.

Окрім участі у науковій програмі, Energy Safety Group долучилася і до формування змісту професійної дискусії в рамках конференції. CTO компанії Олександр Мазурок виступив модератором двох ключових тематичних панелей — «Розвиток ядерно-енергетичного комплексу України» та «Підвищення рівня безпеки та ефективності експлуатації АЕС». Саме ці напрями сьогодні визначають як стратегічну роль атомної енергетики у відновленні енергосистеми, так і практичні підходи до забезпечення її стійкості в умовах нових ризиків.

У межах цих сесій обговорювалися питання розвитку нових технологій, модернізації існуючих енергоблоків, впровадження сучасних стандартів безпеки, а також інтеграції українського сектору до європейського енергетичного простору. Серед спікерів — представники наукових установ, АТ «НАЕК «Енергоатом», профільних підприємств та міжнародних програм співпраці, що забезпечило поєднання прикладного та наукового підходів до розгляду галузевих викликів.

«Сьогодні безпека в атомній енергетиці — це не лише про відповідність нормативним вимогам, а про здатність системно працювати з ризиками, невизначеністю та сценаріями, які виходять за межі проєктних умов. Такі конференції формують середовище, де ця експертиза об’єднується і трансформується у практичні рішення», — зазначив Олександр Мазурок, CTO Energy Safety Group.

Energy Safety Group продовжує активно долучатися до професійних платформ, які формують порядок денний розвитку атомної енергетики, поєднуючи інженерну практику, аналітичну експертизу та участь у міжнародному діалозі щодо безпеки та стійкості енергетичних систем.