Energy Safety Group представила дві доповіді на 31-ий Міжнародній конференції з ядерної інженерії «Чиста ядерна енергія 24/7: рішення для глобального потепління»

Energy Safety Group представила дві доповіді на 31-ий Міжнародній конференції з ядерної інженерії «Чиста ядерна енергія 24/7: рішення для глобального потепління»


Energy Safety Group представила дві доповіді на 31-ий Міжнародній конференції з ядерної інженерії «Чиста ядерна енергія 24/7: рішення для глобального потепління»

Шляхи вирішення проблеми безпечної експлуатації реакторів ВВЕР-1000 у разі втрати поставок з рф поглинаючих стрижнів системи управління та захисту (ПС СУЗ) та можливість модифікації АЕС шляхом впровадження водневих технологій в рамках проєкту Євратом NPHyCo, представили представники компанії ES Group на 31-ій Міжнародній конференції з ядерної інженерії. Захід, котрий відбувся у Празі 3-8 серпня 2024 року, був присвячений чистій ядерній енергії як рішенню проти глобального потепління.

Міжнародна конференція з ядерної інженерії – це глобальна подія для професіоналів, які хочуть бути в курсі нових технологій, галузевих тенденцій і розробок в ядерній галузі. Конференцію щороку організовують підрозділ ядерної інженерії Американської спільноти інженерів-механіків (ASME), Японське товариство інженерів-механіків (JSME) та Китайське ядерне товариство (CNS).

В ході конференції були, зокрема, обговорені такі теми як виклики, успіхи та уроки експлуатації АЕС, інжиніринг ядерних установок, сучасні реактори та термоядерний синтез, технології та застосування малих модульних та мікрореакторів, дослідження ядерного палива та паливний цикл, ядерні кодекси та стандарти тощо.

Керівник ES Group Вадим Іванов розглянув проблему забезпечення європейських реакторів ПС СУЗ, оскільки, як історично склалося, окрім рф ніхто не виготовляв їх для реакторів ВВЕР-1000: для АЕС України і держав Євросоюзу з реакторами радянського дизайну єдиним постачальником ПС СУЗ була російська компанія АТ «ТВЕЛ». За його словами, існує декілька шляхів забезпечення ПС СУЗ енергоблоків з реакторами ВВЕР-1000, серед яких:

  • продовження терміну експлуатації ПС СУЗ, які вже експлуатуються в активній зоні;
  • налагодження власного виготовлення ПС СУЗ конструкції (конструкція, матеріали) подібної до конструкції виробництва рф;
  • розробка технологічних процесів виготовлення ПЕЛ та ПС СУЗ, які в цілому дозволять покращити ресурсні характеристики та підвищити термін їх експлуатації.

Як підкреслив Вадим Іванов, наразі українськими фахівцями розроблено технологію виготовлення ПЕЛ та ПС СУЗ для реакторів ВВЕР-1000, які за конструкцією та матеріалами є співставними зі штатним ПС СУЗ російського виробництва. Наразі триває дослідна експлуатація. Водночас, аби виграти час поки нові ПС СУЗ будуть ліцензовані, Україні довелося продовжити ресурс ПС СУЗ, що експлуатуються. У своїй доповіді Вадим Іванов детально розглянув можливості продовження терміну експлуатації ПС СУЗ та основні напрямки підвищення ефективності, за рахунок, зокрема, впровадження нейтронно-поглинаючих матеріалів та збільшення щільності та діаметра нейтронно-поглинаючої частини стрижнів. Адже аналогічна проблема стоїть перед європейськими країнами, що відмовилися від контрактів з росією.

У своїй доповіді провідний інженер ES Group Мартін Кікал представив поточні результати, які отримала компанія в ході реалізації дослідницького проєкту ЄС NPHyCo, що аналізує можливості виробництва водню на українських АЕС. Адже на сьогодні більша частина водню, що виробляється в Європі, походить з викопного палива, що суперечить заявленій меті ЄС повністю декарбонізувати свою економіку до 2050 року.

Було представлено результати, що отримані в ході аналізу можливості виробництва низьковуглецевого водню в Україні, зокрема, йшлося про результати, досягнуті різними робочими групами проєкту NPHyCo: концепцію, технологію, економіку, ліцензування, реалізацію, вибір відповідного місця для заводу з виробництва водню та комунікації на прикладі Рівненської АЕС. Особливу увагу було приділено модифікації АЕС у разі будівництва водневої установки, її підключенню до ресурсів АЕС та оцінці безпеки АЕС.

Share