ВІД ЗАКОНОДАВЧОГО ФУНДАМЕНТУ ДО ГОТОВНОСТІ ЛАНЦЮГІВ ПОСТАЧАННЯ: ЯК УКРАЇНА ВХОДИТЬ У SMR-ЕКОСИСТЕМУ

Нещодавно до Energy Safety Group звернувся Центр інформаційно-аналітичного та технічного забезпечення моніторингу об’єктів атомної енергетики Національної академії наук України (ЦІАТЗМОАЕ НАН України) з пропозицією пройти опитування в межах міжнародної ініціативи з підготовки та розвитку ядерних ланцюгів постачання для малих модульних реакторів — Nuclear Supply Chain Priming Initiative.

На перший погляд — це лише опитування. Насправді ж — важливий маркер системних змін, які поступово відбуваються в українській ядерній галузі.

У міжнародній практиці розвиток SMR технологій розглядається не як альтернатива класичній атомній генерації, а як доповнення до енергетичного міксу, здатне відповісти на кілька системних викликів одночасно.

По-перше, SMR є важливою складовою декарбонізації. За оцінками Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (IPCC), для обмеження глобального потепління на рівні 1,5°C світова енергетика має бути майже повністю декарбонізована до 2050 року. Досягти цього можливо лише за рахунок поєднання відновлюваних джерел енергії з безвуглецевими базовими потужностями, зокрема ядерною енергетикою. SMR у цьому контексті розглядаються як гнучке та масштабоване рішення.

По-друге, SMR підвищують енергетичну стійкість та безпеку. Модульність, можливість поетапного введення потужностей і ширший спектр сценаріїв розміщення (зокрема на існуючих індустріальних майданчиках) роблять SMR релевантними для країн, які відновлюють або трансформують енергосистему. Для України це питання набуває особливої актуальності на тлі постійних обстрілів енергетичної інфраструктури та необхідності не лише оперативного відновлення, а й структурної перебудови енергосистеми з урахуванням вимог стійкості, безпеки та децентралізації. У цьому контексті SMR розглядаються як технологічне рішення, здатне поєднати відновлення потужностей із підвищенням довгострокової енергетичної надійності.

По-третє, розвиток SMR стимулює технологічну, інженерну та наукову екосистему. Міжнародні дослідження пов’язують SMR із розвитком:

• нових підходів до оцінки безпеки;
• інноваційних систем контролю та діагностики;
• автоматизованих рішень у сфері управління безпекою;
• сучасних матеріалів і палива для триваліших паливних кампаній.

Для України загалом і для нас, як повноцінного EPC-контрактора, це чіткий сигнал того, що держава, міжнародні інституції та наукова спільнота переходять від декларацій до усвідомленого формування спроможностей і виробничих потужностей, здатних забезпечувати більшу частку як внутрішнього, так і глобального ядерного ринку. Зокрема, у сегменті SMR, який дедалі активніше розглядається як технологія енергетичної стійкості та декарбонізації.

Важливо, що цей процес вже має інституційне підкріплення. У Верховну Раду України подано законопроєкт № 14164, який формує правове підґрунтя для розвитку малих модульних реакторів в Україні. Зміст законопроєкту полягає у:

• введенні визначення SMR та базових і правових принципи їх застосування;
• пропозиції змін до законів «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії»;
• спрощені процедури siting та licensing, можливість репурпосингу індустріальних майданчиків (зокрема ТЕС/ТЕЦ), а також залучення приватних інвестицій.

Ключова мета законопроєкту — створити передбачуване середовище для будівництва, ліцензування та експлуатації SMR, стимулювати державно-приватне партнерство й закласти основу для розвитку національних ланцюгів постачання, компетенцій і технологій.

У цьому контексті опитування ЦІАТЗМОАЕ НАН України в межах Nuclear Supply Chain Priming Initiative виглядає логічним наступним кроком. Воно сигналізує, що процес рухається у правильній послідовності: від законодавчого фундаменту до практичних питань управління проєктами, якості та ланцюгів постачання у ядерній промисловості. Саме на цьому етапі роль промислових EPC-гравців стає критичною.

Energy Safety Group має практичний досвід взаємодії з регуляторними органами, а також статус акредитованого постачальника для низки замовників у атомній сфері. Компанія працює з ядерними проєктами на рівні інженерії, виробництва, документації та безпеки.

Зокрема, ми маємо досвід:

• виготовлення обладнання для атомних електростанцій, включаючи:
  • трубопровідну арматуру (valves),
  • посудини під тиском (pressure vessels),
  • баки (tanks),
  • теплообмінники (heat exchangers);
• постачання та інтеграції критичних систем:
  • систем безпеки,
  • систем керування технологічними процесами,
  • систем аварійного електроживлення,
  • систем відводу тепла,
  • рішень для запобігання та управління важкими аваріями.

Окремий напрям — інженерні та науково-технічні роботи для АЕС:

• обґрунтування безпеки та продовження строків експлуатації,
• оцінка технічного стану обладнання з використанням детерміністичних та імовірнісних методів,
• теплогідравлічні, міцнісні, сейсмічні, нейтронно-фізичні та радіаційні розрахунки;
• розробка проєктної, конструкторської та експлуатаційної документації, включно з обладнанням систем важливих для безпеки;
• підготовка нормативної документації експлуатуючої організації — методик, стандартів, програм.

Energy Safety Group також має досвід виготовлення обладнання за європейськими та міжнародними кодами, зокрема ASME Section III та ASME Section IV, і є сертифікованою компанією з чинними сертифікатами ISO 9001:2015, ISO 19443, ISO 14001 та ISO 45001.

У сукупності ці фактори підтверджують, Energy Safety Group має спроможність виступати повноцінним EPC-контрактором у ядерному ланцюгу постачання для SMR — як в Україні, так і в інших країнах, які роблять ставку на розвиток цієї технології.

А ініціатива Nuclear Supply Chain Priming Initiative індикатор того, що Україна починає системно інтегруватися у глобальну SMR-екосистему, де на перший план виходять не лише технології, а й довіра, стандарти, якість і зрілість ланцюгів постачання.